Валентина Ущенко – сучасна українська поетеса, письменниця, перекладачка, авторка книг та посібників для дітей та дорослих.
Поетична збірка лірики присвячена подіям із суспільного та особистого життя, які хвилюють сучасних українців та авторку. Мудрі, виважені, подекуди гострі, як лезо ножа, вірші спонукають задуматися про матеріальний та духовний світ, сприйняття себе та свого місця у ньому на тлі тих подій, які щодня супроводжують сучасну людину.
***
У час важкий паніка - не друг.
Вона і серце, й душу роз'їдає.
Нерозуміння того ЩО Є ЩО
Людське єство і розум "накриває".
Куди втікати? Де окопи ті,
Де пересидіть можна?
Де ворог не здолає?
Ворожий снайпер має на меті!
А випадковостей у Всесвіті немає!
Прицільно б'є лиш тих, кому пора,
Чий строк прийшов - межу переступають.
А хто зі страхами і в діях, і в думках
Ті не від ворога - від жаху помирають.
Спокійним будь і вічним, як гора,
Ніякий ворог не наблизиться на йоту.
Бо в піднебессі знають коли й кому пора.
А нам вже час готовить крила до польоту!
(Березень, 2020 року)
***
Над моєю планетою Сонце,
Ясне небо над моєю землею.
Ось постукав бузок у віконце,
І привітав з досвітньою зорею.
І сказав: "Пора вставати, друже,
Он роботи непочатий край!
Якщо любиш Україну дуже,
Із руїни створим дивокрай!"
(27 Травня 2022 року)
***
Знімаю з циферблата павутину,
Столітньою спіраллю стрілки запущу.
Цілком в портал історії порину:
Одне прийму, а інше пропущу.
Таке історія не раз спостерігала,
Як "визволителі" чужих земель і мови
З нашитими на одязі хрестами
Випалювали вщент людські основи.
І несучи народам смерть і горе, Лише тому, що не такі "як ми!",
Хоругвами прикрившись і хрестами,
Примушували підло до війни.
Середньовіччя і тепер спостерігаю,
Ці хрестоносці московитської "закваски",
Руйнують, знищують, випалюють й гвалтують,
Бо материнської, мабуть, не знали ласки.
Тут Фрейд "відпочиває", видно, й досі,
Аналізу це все не піддається:
Чому народ голодний, ниций, босий
Якомусь психу за копійку продається?
Мабуть, тому, що краще ми живемо,
Відстоюємо право на свободу,
Людське життя, ми знаєм, недаремне,
І що звитяжного і доблесного роду!
Що в нас гаряче українське серце,
Що характерника Сірка ми маєм силу!
Ніхто ніколи нашу волю не порушить,
Бо ДУЖЕ ЛЮБИМ УКРАЇНУ НАШУ МИЛУ!
(25 Травня 2022 року)
***
Чорно-біла сьогодні світлина
У моїм веселковім краю...
Чи є інша така країна,
Де себе почуваєш в раю?
Тут, де мова звучить єдина,
Де у ріках вода стрімка,
Тут співають пісні про калину,
Похилилась у лузі яка.
І який би куточок не взяв ти,
Хлібом - сіллю стрічають гостей,
Батька-матір тут всі поважають,
Ніжно пестять своїх дітей.
УКРАЇНЦЯМИ бути КРУТО!
Наша мова - крилатий птах!
УКРАЇНІ у світі БУТИ!
ДУХ звитяжний у всіх на устах!
(25 Травня 2022 року)
***
Осінні переможні кольори:
У синім небі золотисте сонце!
І кетяги калини на кущі
Так намагаються постукати в віконце
До кожного, і де б ви не були
На цій землі, чи на кінці планети,
Не забувайте: хто ви й звідки ви
І в радості, і на стрімкому злеті.
А батьківська земля зажди прийме,
Пригорне, нагодує, приласкає,
Бо рідна це, калинова земля
І іншої такої не буває!
Народу мудрість, мудрість поколінь
Для українців крізь віки лунає,
Ви лише вслухайтесь і вдумайтесь в слова,
Що добре тільки там, де нас немає.
Повірили?? Що десь там вдалині,
Мовляв, буває краще і ситніше?
Та долю обираєм ми самі!
І разом коли всі - ось це найголовніше!
Об'єднуємось, б'ємо ворогів,
Плекаймо наше, діймо до знемоги,
І радісно окрилиться земля,
І НАША ДОВГОЖДАНА ПЕРЕМОГА
(25 Жовтня 2022 року)